|
За час свого існування наш заклад освіти пройшов кілька змін і реорганізацій від ремісничого училища на початку свого існування й до фахового коледжу в цей час. Коледж має давню історію, що починається з 70-х років ХІХ сторіччя; 9 лютого 1880 року Харківська міська дума під головуванням міського голови Ковальова виразила одностайне бажання до "25 річниці сходження на Всеросійський Престол" імператора відкрити ремісниче училище імені "Його Імператорського Величності", що знаходилось за адресою вул. Петінська, 8. |
 |
12 січня 1886 відбулось урочисте відкриття училища, яке спочатку розміщувалось в житловому будинку, кількість учнів на момент відкриття складала 43 чол. З часом були побудовані майстерні, склад, акумуляторна, навчальні класи та трамвайне депо. Вулиця Петінська в радянські часи була перейменована на вул. Плеханівську, а номер 8 змінено на 4-й. За цією адресою навчальний заклад знаходився до 1987 року. |
| В дореволюційні часи навчання тривало 4 роки і проводилась за професіями: столяр, механік, слюсар, коваль. Середня чисельність учеників складала 160 чол., а максимальна 250 чол. По закінченні училища випускники працювали слюсарями, токарями і креслярами на заводах і в майстернях, машиністами и помічниками машиніста на залізниці і т.п. Під час громадянської війни училище припинило свою діяльність. Наступна діяльність була відновлена в часи радянського правління. Ремісниче училище реорганізували в "Першу профтехшколу механічної та електротехнічної спеціальності" ім. Х.Г. Раковського. Структура школи включала механічне відділення і електротехнічне відділення. Навчання проводилась за професіями: механік, електротехнік, кресляр. На початок радянської діяльності кількість учеників складало 50 чоловік, кількість яких потім було збільшено до 250 чол. Тривалість навчання була розрахована на три роки. |
 |
Випускники профтехшколи працювали на заводах: "Серп і молот", ХПЗ "Червоний Жовтень" на пивоварнях, в майстернях "Тютюнтресту" і управління Повітрофлоту, електростанціях, радіостанції, телефонних станціях і т.п.
|
| В роки Другої світової війни, під час окупації міста Харкова (1941-1943), технікум припинив свою діяльність, яку потім відновив осінню 1943 року. Технікум підпорядкувався Міністерству електротехнічної промисловості СРСР проводив підготовку спеціалістів на денній, вечірній і заочній формах навчання, для підприємств електротехнічної галузі в основному міста Харкова за наступними спеціальностями: "Виробництво електричних машин”, "Виробництво електричних апаратів”, "Обробка металів, різанням”, "Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств”. Базовими підприємствами техникуму були флагмани вітчизняної електротехнічної промисловості: „Харківський електромеханічний завод”, „Харківський завод „Електроважмаш”, Електротехнічний завод”, „Завод Електроапаратури”, „Електромашина”, та інші. |
 |
У 1987 році технікум перейшов в побудований по індивідуальному проекту комплекс, загальною площею 13910,9 м2 за адресою вул. Крупської, 36. Лабораторії та кабінети були переоснащені сучасним, на той час, обладнанням. Було відткрито нову спеціальність “Обслуговування верстатів з ЧПУ і робототехнічних комплексів”.У 1991 році технікум був підпорядкований Міністерству освіти України. У 1997 році наказом Міністерства освіти технікум був включений до складу Харківської державної академії міського господарства на правах структурного підрозділу, академія у 2013 році реорганізована у Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова. |
| У 2015 році технікум реорганізовано у коледж. За час свого існування заклад освіти займав одне із провідних місць серед технікумів галузі: в організації технічної творчості студентів, військово – патріотичного виховання, розвитку фізкультури і студентського спорту. Протягом багатьох років технікум займав перші місця в спартакіаді середніх спеціальних навчальних закладів СРСР із легкої атлетики. За результатами обласної комплексної спартакіади технікумів і коледжів займав перші місця. За час свого існування в стінах коледжу підготовлено більше 21 тис. спеціалістів, багато з яких займали і займають провідні місця в промисловості і інших сферах діяльності нашої країни. |